Ой повій, вітер, яром
На пшениченьку яру.
Ой повій на долину,
На червону калину.
Там дівчина стояла,
Цвіт-калину ламала, (2)
До личенька прикладала:
«Ой йой, йой, мамцю, ой, ой
Чи буду я такая, (2)
Як калина червоная?»
«Ой будеш, доню, будеш,
Поки коло мене будеш,
А як підеш від мене,
Спаде красенька з тебе,
Та як обсядуть тебе діти,
Як калиноньку цвіти».
Пісні кохання
Бібліотека української усної народної творчості
Видавництво художньої літератури «Дніпро»
1986