«Де ти хмелю, зимував,
Що не розвивався?
Де ж ти сину, ночував,
Що не роззувався?»
«В Катерини, мамцю,
В Катерини, любцю,
В Катерини на перині,
Сивая голубцю».
«Що ти, сину, робиш,
Що поночі ходиш?
Жаліються молодиці,
Що ти шкоду робиш».
«І буду ходити,
І шкоду робити:
Було б тобі моя мати,
Мене оженити».
«Ой коли б я знала
Та те, мій синочку,
То я б тебе оженила
Та ще в сповиточку.
Оженися, синку,
Візьми жінку-любку,
Візьми собі паняночку -
Вдовиную дочку».
«Удовина дочка -
Та не моя рівня:
Ой як вийде на вулицю,
То як королівна.
Я не знаю стати,
Ні пожартувати:
Перед нею, тільки ставши,
«Добраніч» віддати.
Утратив я коня,
Втратив я сідельце,
Через тебе, дівчинонько,
Через твоє серце».
Пісні кохання
Бібліотека української усної народної творчості
Видавництво художньої літератури «Дніпро»
1986